ЗАКІНЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКІНЧИТИСЯ, кінчиться, док. 1. Доходити до кінця, до завершення кінчатися в часі. Вечоріло. В квітниках саме закінчувалося автоматичне поливання квітів (Смолич, 1, 1958, 89); Сумно пролунали над річкою знайомі звуки труби, нагадуючи людям, що відпочинок закінчився (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94); // Досягати кінця, межі в просторі. За дванадцять миль від берега закінчувалися радянські нейтральні води (Кучер, Чорноморці, 1956, 24).

@ Закінчилася котові масниця див. масниця.

2. чим. Мати своїм кінцем, бути завершенням чого- небудь. Вигін закінчувався спадом до пересохлого рівчака, що через нього був перекинутий благенький місток... (Сміл., Зустрічі, 1936, 39); Вечір закінчився танцями (Мирний, III, 1954, 197).