ЗАКРИВАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКРИВАВИТИ, влю, виш; мн. закривавлять; док., перех. Заливати, покривати, забризкувати кров'ю. Відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534); // Ранити, травмувати до крові. Спочатку він біг у присмерках лісової хащі, спотикаючись на зотлілих пеньках, розриваючи одяг, закривавивши руки на колючках шипшини й глоду (Скл., Карпати, II, 1954, 385); Він одного разу звихнув було собі ногу, садонув плечем об дерево, закривавив обличчя (Сміл., Зустрічі, 1936, 203).