ЗАКОНОМІРНИЙ, а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами. В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл (Наука.., 9, 1961, 11); // Не випадковий, обгрунтований, природний. Рух за комуністичну працю, що втілює в собі високі духовні якості радянських людей, вихованих партією, - закономірний результат розвитку нашої країни (Рад. Укр., 26.Х 1961, 1); Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів - це іронія, сарказм (Рильський, III, 1956, 75).