ЗАЗНАВАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗНАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко з підрядним реченням, 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. Всюди він бував, усюди зазнавав різних пригод (Фр., VIII, 1952, 358); З півдня древньоруська держава зазнавала постійних нападів кочівників (Іст. середніх віків, 1955, 43); - Але ж я зазнав і концтабору, ось погляньте на моє тіло (Ле, Право.., 1957, 236); // Відчувати, почувати що-небудь. Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Гончар, 111, 1959, 117); -Я теж зазнала великого розчарування в житті... (Вільде, Сестри.., 1958, 428); // тільки 3 ос. Під дією чого-небудь мати певні зміни у своєму складі. Відомо, що органічні речовини (білки, жири, вуглеводи та ін.), зазнаючи безперервного розпаду, виділяють енергію, потрібну для життєдіяльності (Наука.., 2, 1957,28).

@ Зазнавати (зазнати) зневаги див. зневага; Зазнавати (зазнати) поразки (поразок) - бути переможеним (перев. у бою). Раніше, коли бувало полк ще зазнавав поразок, програючи окремі бої, Козаков звинувачував у цьому не когось іншого, а в першу чергу себе (Гончар, III, 1959, 432); Зазнати, почім ківш (пуд) лиха див. лихо.

2. розм. Знати, пам'ятати. Батька-матері і не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях (Вовчок, І, 1955, 102).