ЗАЖИТИ1 див. заживати1.


ЗАЖИТИ2 див. заживати2.


ЗАЖИТИ3, иву, ивеш, док. 1. Почати якось жити, вести певний спосіб життя. Зажив собі Антосьо вільним козаком та ще й весело (Свидн., Люборацькі, 1955, 156); У мальовничій долині Стрию Генріх добре зажив, випасав молочних корів ..і кохався в конях (Чорн., Потік.., 1956, 324); Село зажило новим життям (Цюпа, Україна.., 1960, 297).

2. Ожити, стати рухливим. У кімнату плеснуло сонце, ..заграло на підлозі, на шафі, на дверях, і все в кімнаті заблищало, зажило, зарухалося (Тют., Вир, 1964, 452).