ЗАДРІМАТИ, аю, аєш. Док. до дрімати 1, 2. [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю (Крон., II, 1958, 226); - Ну, як? - питає Гнат суворо. - Все тихо. - Спав? - Задрімав трохи (Тют., Вир, 1964, 302); Ідемо день і ніч, ніч і день. І, йдучи, задрімав я від втоми (Підс., Героїка, 1951, 98); * Образно. Заснули верби на облозі, І вітер задрімав (Гл., Вибр., 1951, 85).