ЗАГАРБНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до загарбник. Загарбницькі орди; // Який здійснюється з метою загарбання. Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Рильський, III, 1961, 245); Марксисти визнавали і визнають тільки війни визвольні, справедливі, а війни загарбницькі, імперіалістичні завжди засуджували і засуджують (Рад. Укр., 1.Х 1954, 2); // Пов'язаний із загарбництвом. Загарбницький характер політики.