ЗАВАЖАТИ, аю, аєш, недок., ЗАВАДИТИ, джу, диш, док. Бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чому-небудь; перешкоджати. - А йдіть, діточки, гратися в другу хату, бо ви тут заважаєте... (Коцюб., І, 1955, 173); Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (Довж., І, 1958, 391); Зимогор працював хутко і вправно. Вітер йому не заважав (Донч., II, 1956, 36); - Спасибі вам, діду, й тобі, лицарю.., ми вам вірними помічницями будем і в братерській дорозі не завадимо (Стар., Облога.., 1961, 54); Красномовний лісник оволодів увагою аудиторії і знав, що вже ніхто не завадить йому, не переб'є (Дмит., Наречена, 1959, 203); - Здрастуйте, люди добрі, - голосно заговорила Ганна, - не завадила б я вашим справам? (Собко, Справа.., 1959, 120).