ЖОРСТОКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. жорстокий 1. [Орест:] І звідки в тебе ся дика ненависть, ся нелюдська жорстокість? Все тобі мало! (Л. Укр., II, 1951, 87); - Тепер ти бігати не можеш, - констатувала та ж маленька особа, виявляючи жорстокість, властиву її вікові (Ю. Янов., І, 1958, 226).

2. Жорстокий вчинок. Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість, котра дала б спромогу відняти від бідного молдувана останній шматок хліба (Коцюб., І, 1955, 244); Історія людства ще не знала таких диких знущань і жорстокостей, які застосовують американо-англійські інтервенти (Рад. Укр., 5.ІХ 1952, 2).

3. Велика сила виявлення чого-небудь. Ті повстання, що піднімали казахи.., придушувались царатом з надзвичайною жорстокістю (Донч., І, 1956, 160).