ЖОНГЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. 1. Майстерно підкидати і ловити один або одночасно декілька предметів. Жонглював він [жонглер] легко, невимушено, з веселим посміхом (Донч., VI, 1957, 432); -Я хочу - він вийняв ножик з кишені жилетки і почав жонглювати ним перед очима Катерини, - я хочу, щоб ви... обікрали своїх. (Вільде, Сестри.., 1958, 407).

2. перен. Вправно, але й безвідповідально використовувати при висловлюванні певні поняття, слова і т. ін. В них [словах Сагайдачного] не було жодної риторичної фрази, якими жонглювали в промовах пани (Тулуб, Людолови, II, 1957, 429); Класики марксизму-ленінізму цілком викрили фальсифікаторські прийоми буржуазних ідеологів, які жонглюють словом «свобода» (Ком. Укр., 3, 1962, 58).