ЖАЛИТИ, жалю, жалиш, недок., перех. і без додатка, Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим- небудь отруйним. Кропива жалить її в литки, в руки, а вона чухає литки та лає кропиву (Н.-Лев., II, 1956, 13); Їх [земляків у Бразілії] трусить лихоманка люта, їх жалять змії, б'є нагай, Щоб для поміщика здобути Гіркої кави урожай (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 121); // Колоти, ранити, впиваючись жалом. - Лети [Шершню] щодуху, сядь йому [Лисові] на живіт і жали, що маєш сили (Фр., IV, 1950, 69); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Янов., І, 1958, 171); * Образно. Крижані кульки лютими осами жалили щоки, вуха й шию (Чорн., Потік.., 1956, 99).