ЕСТЕТИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до естетика. Соціалістичний реалізм пройшов велику школу очищення від скверни догматизму і начотництва, які гальмували розвиток естетичної теорії (Рад. літ-во, 1, 1958, 3); - Правда, картина не зовсім естетична, але зате реальна, - тяг далі Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 75).

2. Пов'язаний із створенням, відтворенням і сприйняттям прекрасного в мистецтві та житті. Література в нашому суспільстві відіграє винятково важливу роль у формуванні комуністичної ідеології, в розвитку естетичних смаків радянської людини (Іст. укр. літ., І, 1954, 9); // Викликаний прекрасним у житті чи мистецтві. Вона сідає за фортепіано - і передчуття естетичного задоволення наповняє душу молодого студента (Хотк., І, 1966, 52).