ЕЛЕКТРОН, ч. 1. род. а, фіз. Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом. Довгий час більшість фізиків були схильні вважати «кінцевими елементами світу» так звані елементарні частинки - електрон і протон (Наука.., 1, 1960, 14).

2. род. у, тільки одн., мет. Сплав магнію з алюмінієм, цинком або марганцем, що відзначається міцністю і пластичністю. Сплав алюмінію з магнієм - електрон - один з найлегших металів (Токарна справа.., 1957, 62).

3. род. у, тільки одн., мет. Сплав золота й срібла для ювелірних виробів.