ЕЛЕКТРИК, а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. Електрик твердою рукою включає рубильник (Збан., Незабутнє, 1953, 50); // Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику.


ЕЛЕКТРИК, невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском.