ДІЄСЛОВО, а, с. Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа. Неособові форми дієслова - дієслівні утворення, позбавлені форм особи: дієприкметник, дієприслівник та інфінітив (Сл. лінгв. терм., 1957, 102).

^ Безособове дієслово - дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов'язані з будь-якою особою чи предметом; Допоміжне дієслово див. допоміжний.