ДІДУСЬ, ся, ч. Зменш.-пестл. до дід 1, 2. Згадаю те лихо, степи ті безкраї, 1 батька, і діда старого згадаю.. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер (Шевч., І, 1951, 144); Хатка стояла на краю лісу. Там жив старий-старий дідусь (Ів., Опов.., 1949, 175).