ДІВЧИСЬКО, а, с., розм. 1. Те саме, що дівчинка. Вона в тому чудесному віці, коли з дівчиська виростає дівчина (Собко, Звич. життя, 1957, 216); * У порівн. Коли їй каже хто-небудь «твій чоловік», вона, мов дівчисько, опускає очі і щоки її спалахують.. рум'янцем (Руд., Остання шабля, 1959, 398).

2. зневажл. Про дівчину. [Ніна:] Скажіть прямо, що ви закохалися в це дурне дівчисько (Коч., II, 1956, 11).