Тлумачний словник української мови
ДІАГОНАЛЬ, і, ж. 1. Пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на одній його грані. Дуже добрий перший хід у задачі 49 має ідею звільнення діагоналі для дії ферзя (Шах. композ.., 1957, 31).
По діагоналі рухатися (бути розташованим, проведеним і т. ін.) - не під прямим кутом; навскіс. Диван покривався широкою зеленою плахтою, а на його спинці по діагоналі пришпилювалася біла мережана доріжка (Руд., Вітер.., 1958, 32); Слон ходить і бере фігури противника, пересуваючись по діагоналях у всякий бік (Перша книга шахіста, 1952, 24).
2. Груба тканина з рубчиками по скісній лінії.