Тлумачний словник української мови
ДРОЧИТИ, дрочу, дрочиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. [Готліб:] Ой. не дрочи мене! гадюко! (Л. Укр., IV, 1954. 257).
|
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
ДРОЧИТИ, дрочу, дрочиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. [Готліб:] Ой. не дрочи мене! гадюко! (Л. Укр., IV, 1954. 257).