Тлумачний словник української мови
ДРЕЙФУЮЧИЙ, а, е, мор. Дієпр. акт. теп. ч. до дрейфувати. На дрейфуючій станції «Північний полюс» було зроблено багато важливих наукових спостережень (Видатні геогр. відкр.., 1955, 11); Моряки помітили невеликий дрейфуючий парусник (Веч. Київ, 21. XI 1957,1).