ДОТИК, у, ч. 1. Дія за знач. дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Фр., IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Шиян, Баланда, 1957, 229).

2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 49)