Тлумачний словник української мови
ДОСКОНАЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до досконалий 1. Мистецтво соціалістичного реалізму сильне своєю глибокою ідейністю, досконалістю форми, зв'язками з життям (Рад. Укр., 10.ІІІ 1957, 1); Черниша будинок вразив своєю архітектурною досконалістю (Гончар, III, 1959, 136).