ДОРОСТАТИ, аю, аєш, недок., ДОРОСТИ, ту, теш; мин. ч. доріс, доросла, ло; док, 1. Досягати певної кількості, певного розміру, об'єму і т. ін. Сім'я моя щодень росла І вже до сотні доростала (Шевч., II, 1953, 65); Коли огірки доростуть до скляного покриття теплиці і плодоношення в нижній частині припиниться, а спідні листки опадуть, потрібно провести омолодження (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 52).

2. Ставати більшим, вищим; досягати певного віку (про людину). Коли ж я став доростати, здав [Мошко] мене зовсім у руки своєї жінки-відьми (Фр., II, 1950, 346); Доріс Павлусь до парубка (Стор., І, 1957, 57); - Тиміш! .. На кілку твого батька покійного кирея і кожух, і дві шапки; у куточку чоботи його: доростеш - зносиш (Вовчок, VI, 1956, 225).

3. перен. Розвиваючись, досягати певного рівня. Я говорю, що мистецтво має доростати до таких категорій мислення, котрі змикаються з вершинами людської мислі (Довж., III, 1960, 186); Пролетаріат і в Індії доріс уже до свідомої політичної масової боротьби.. (Ленін, 15, 1949. 154).