ДОПРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ДОПРАВИТИ, влю, виш; мн. доправлять; док., перех., розм. 1. Доводити, довозити, доставляти кого-, що-небудь кудись, до якого-небудь місця. - По-перше, є наказ командира - доправити їх до місця... (Гончар, Таврія.., 1957, 356); - Нащо напросився доправити ліки? Їх би давно привезли підводою - пекла думка (Мушк., Серце.., 1962, 86).

2. Закінчувати церковну відправу. Піп доправив службу (Сл. Гр.).