Тлумачний словник української мови
ДОПОМІЖНИЙ, міжна, міжне. Признач. для подання допомоги; який допомагає. Осередок комсомольців-залізничників організував допоміжну воєнізовану охорону залізничного майна (Донч., І, 1956, 382); Ця дивізія діяла тільки на допоміжному напрямі (Кучер, Чорноморці, 1956, 363).
^ Допоміжне дієслово, грам. - дієслово, що не має самостійного значення і вживається як відмінювана дієслівна частина складеного присудка, а також при утворенні складних дієслівних форм.