Тлумачний словник української мови
ДОНОР, а, ч. Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим. Їй [хворій] миттю перелили чужої крові з живого донора, що лежав тут же на сусідньому столі (Смолич, І, 1958, 174).
|
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
ДОНОР, а, ч. Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим. Їй [хворій] миттю перелили чужої крові з живого донора, що лежав тут же на сусідньому столі (Смолич, І, 1958, 174).