Тлумачний словник української мови
ДОМІШУВАТИ1, ую, уєш, недок., ДОМІСИТИ, ішу, ісиш, док., перех. 1. Закінчувати місити що-не-будь.
2. Місячи, додавати що-небудь.
ДОМІШУВАТИ2, ую, уєш, недок,, ДОМІШАТИ, аю, аєш, док., перех. Додавати що-небудь. Сторожиха змазувала її [долівку] глиною з водичкою, а іноді й кі-зячка домішувала (Донч., VI, 1957, 515); Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Веч. Київ, 20.11 1957, 2).