Тлумачний словник української мови
ДОМІШКА, и, ж. Те, що додається до чого-небудь, змішується з чимось, входить до складу чого-небудь. Радянський чай.. не має ніяких домішок - завжди цілком натуральний (Укр. страви, 1957, 284); Глини і глинисті породи мають різні домішки, які своєю питомою вагою значно відрізняються від глинистих речовин (Геол. ж., XIII, 2, 1953, 47); // Додавання, примішування чого-небудь. Ліси зони змішаних лісів відзначаються наявністю хвойних насаджень з домішкою дуба, гостролистого клена та інших широколистяних деревних порід (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 13); Всі письменники російські - Тредьяковський, Державін, Ломоносов і навіть Радіщев - мусили при великих труднощах очищати літературну мову неусталену, з великою домішкою французьких слів, та ще й із засміченням архаїзмами (Тич., III, 1957, 103).