ДОГОВІРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до договір. Неухильне додержання колгоспами і колгоспниками своїх договірних зобов'язань перед державою - непорушний принцип їх участі в розвитку всього народного господарства (Програма КПРС, 1961, 71); // Обумовлений договором. Зміцнилася система договірних відносин Радянського Союзу з іншими країнами соціалізму. В цих договорах втілюється братерська дружба наших народів (Резол. XXII з.., 1966, 4).

2. Який уклав договір. Обидві договірні сторони зобов'язались не порушувати цілісності Тібету (Нова іст., 1957, 140).