Тлумачний словник української мови
ДОГОВІР, договору, ч. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами.- В селі люди говорять, що буде війна, - обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. - Плети! У нас із Німеччиною договір,- ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Тют., Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Вишня, І, 1956, 411).