ДОВЖЕЛЕЗНИЙ, а, е, розм. Дуже довгий. Увійшли [некрути] в село, або краще - в одну довжелезну вулицю (Мирний, II, 1954, 119); І от з'являється юна наречена. У довжелезній фаті, білих рукавичках, білій сукні старовинного покрою (Ю. Янов., IV, 1959, 133); В кімнату помалу всунулась довжелезна постать у кобеняці і в сивій шапці (Вас., І, 1959, 79); Доповідь була не коротка, а навпаки, - довжелезна (Вільде, Сестри.., 1958, 392); Чи варто було вирушати в довжелезну цю путь (Дмит., Осінь.., 1959, 16).