ДОВГОЧАСНИЙ, а, е. Те саме, що довготривалий. Розуміючи серйозність своєї хвороби, Ленін допускав можливість довгочасної перерви в своїй роботі (Біогр. Леніна, 1955, 266); Після перших вдалих спроб він збирався в довгочасний політ (Трубл., III, 1956, 141); // Здатний довго існувати, розрахований на довгий період. З допомогою ракет недавно здійснено небувалий за своєю сміливістю і науковим значенням експеримент - створення довгочасних літаючих лабораторій на штучних супутниках (Наука.., 8, 1958, 18).