ДИНАМІЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до динаміки (у 1 знач.); пов'язаний з рухом, дією сили. Розповідаючи про статичні і динамічні навантаження, слід показати характер прикладання цих навантажень і результати їх дії (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 34).

2. Який перебуває в інтенсивному русі, в дії; багатий внутрішньою силою. Експерименти, поставлені за допомогою ракет, і тривале спостереження за еволюцією орбіт численних штучних супутників Землі дали можливість встановити, що верхня атмосфера не статична,.. а дуже динамічна (Наука... 11, 1961, 17); В залі електрика струмила слабеньке світло, але зате музика й танці являли собою надзвичайно яскраву і динамічну картину (Сміл., Зустрічі, 1936, 227); // муз. Стос. до сили звучання. Щоб відобразити жестами динамічні відтінки в музичному творі, можна з успіхом використати і праву, тактуючу руку (Осн.. диригув., 1960, 181).