ДИЛЕТАНТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дилетант; аматорський. Аркадій соромився своєї дилетантської гри (Коп., Тв., 1955, 275); // Поверховий, без достатніх спеціальних знань. Загальна начитаність, дилетантська поорієнтованість його в деяких питаннях політичної боротьби революційних партій у передвоєнний період дозволяла йому бути серед революційно настроєних людей своїм чоловіком, але не порадником (Іщук, Вербівчани, 1961, 118).