Тлумачний словник української мови
ДИЗЕНТЕРІЯ, ї, ж. Гостра інфекційна хвороба людини, при якій уражаються перев. товсті кишки. На відміну від бактеріальної, амебна дизентерія.. зустрічається тільки в місцях з жарким і вологим кліматом (Підручник дезинф., 1953, 71); Захворів один робітник, і гадали, що то холера.. Виявилося, це звичайна дизентерія (Смолич, І, 1958, 69).