Тлумачний словник української мови
ДЕФІЦИТНИЙ, а, е. 1. Який призводить до дефіциту (у 1 знач.); збитковий.
2. Якого не вистачає, бракує. При вирощуванні дефіцитних сортів еліти застосовуються способи прискореного розмноження (Картопля, 1957, 167); Професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною (Гончар, Таврія.., 1957, 155).