Тлумачний словник української мови
ДЕНДРИТ, у,ч. 1. анат. Чутливий відросток у розгалуженнях нервової клітини. Нервові клітини маленьких дітей мають просту веретеноподібну форму з дуже невеликою кількістю нервових розгалужень, а дендрити ще тільки формуються (Шк. гігієна, 1954, 50).
2. геол. Кристалічні деревоподібні утворення. Темні тоненькі відклади заліза і мангану по щілинах у породах називаються дендритами (Курс заг. геол., 1957, 131).