ДЕКАДЕНТ, а, ч. Послідовник, прихильник декадентства. - Я не декадент, не модерніст, а мужик (Коб., III, 1956, 145); Коли декаденти обкидали болотом високі людські почуття, пориви до справжньої краси життя, Коцюбинського зовсім не випадково зацікавив образ людини, яка не захлинулася в міщанському болоті (Рад. літ-во, 1, 1958, 59).