Тлумачний словник української мови
ДЕГЕНЕРАТ, а, ч. 1. Людина з ознаками дегенерації; виродженець.
2. перен., зневажл. Людина аморальної, негідної поведінки; виродок. - Дивно, що фашизм виносить на поверхню саме таких дегенератів, - міркував художник. - Дегенерат Гітлер, морфініст Герінг.. Мабуть, сама гнила атмосфера фашизму розплоджує такі мікроби (Гончар, III, 1959, 228).