ДВОПОВЕРХОВИЙ, а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Стежка веде до дверей у літній триклініум на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Над селом підіймається нова двоповерхова школа-десятирічка (Колг. село, 16.1 1955, 3).