Тлумачний словник української мови
ДВОЛИКИЙ, а, е, ДВОЛИЦИЙ, я, е. 1. Який має два лиця.
2. перен. Те саме, що дволичний.
Дволикий Янус - підступна людина, дворушник (за ім'ям староримського бога, якого зображували з двома обличчями, зверненими в протилежні боки).