ДАХ, у, ч. 1. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. - Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог., Поезії, 1958, 339); В 1958 році ми збудували ще один табір на 200 корів, з двосхилим дахом, критий етернітом (Колг. Укр., 4, 1957, 3); * Образно. Цікаво побувать над дахом світу,.. Чарує велич снігових вершин (Шер., Дорога.., 1957, 31).

2. перен. Домівка, житло. Не крився пилом темний шлях, .. Як кидав я мій рідний дах (Щог., Поезії, 1958, 375); Чого, чого я в тих літах Не витерпів! Спершу важкая Борня за хліб, за цент, за дах, За те, що з кождим днем тікає (Фр., XIII, 1954, 410).

Під одним дахом з ким - в одному приміщенні. - Не хочу жити під одним дахом з чортякою! Ще, борони боже, на суд потягнуть!.. (Коцюб., III, 1956, 9).