ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до дати 1. Ви - розбойники [розбійники] неситі.. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? (Шевч., І, 1951, 338); // у знач. присудк. сл. Чурек і сакля - все твоє; Воно не прошене, не дане (Шевч., І, 1951, 328); Іванов сказав, що поскільки червоний прапор є символом революції, то нікому і ні на яку потребу в тимчасове користування даний бути не може (Смолич, Мир.., 1958, 38).

2. у знач. прикм. Цей, наявний. Мені здається, що віньєта [віньєтка] може бути зв'язана не тільки з даною книжкою (Коцюб., III, 1956, 449).

У даному разі - у цьому випадку, тепер, за цих (за таких) умов (обставин). - У даному разі я - за повну незалежність Лукашевич від так званої її тітки! (Донч., V, 1957, 486).