Тлумачний словник української мови
ГРУДОЧКА, и, ж. Зменш. до грудка 1. Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб., І, 1955, 285); Я обережно взяв щипцями одну грудочку цукру (Збан., Малин, дзвін, 1958, 22); * Образно. Серце Леоніда раптом стискалося у грудочку (Стельмах, На.. землі, 1949, 545); * У порівн. Побачили [горобці ] якусь поживу і вже грудочками впали на дорогу (Хижняк, Тамара, 1959, 62).