ГРУБІЯН, а, ч. Той, хто поводить себе грубо, говорить грубощі. Характер Полонія спотворений, - вийшов не царедворець, а неотесаний грубіян (Л. Укр., V, 1956, 233); - Ти про нього піклуйся, ти годуй його, ти вболівай за ним, а він, грубіян отакий, буде тобі різні капості чинити! (Собко, Скеля.., 1961, 21).