ГОЇТИ, гою, гоїш, недок., перех. 1. Заліковувати пошкодження на тілі. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни І рани вмів гоїти, біль втишать (Фр., XIII, 1954, 283); Ганна Лавренко.. ввечері, добувши через доярок ложечку вершків, мастилася ними на ніч, гоїла на губах криваві тріщини (Гончар, Таврія.., 1957, 151); * Образно. Натхненні великими ідеями більшовицької партії, трудящі швидко гоять рани війни (Рад. Укр., 8.1 1948, 3).

2. кого, рідко. Те саме, що лікувати. Пику йому порозбивають, волосся пообривають.. Перед хазяїном відбрешеться [Ничипір].. То було старий і вірить, і гоїть його (Кв.-Осн., II, 1956, 102).