ГОРОХОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до горох 1. Сунеться, мов горохова копиця (Номис, 1864, № 8635); [Перший солдат:] Ми й так іздуру шуму наробили - Горохове опудало убили (Воронько, Казка.., 1957, 24); // Вигот. з гороху (у 2 знач.). Домішування 10-15% горохового борошна до житнього та пшеничного підвищує поживність випеченого хліба (Зерн. боб. культ., 1956, 10); На столі з'явилися стародавні польські страви... цілі гори локшини з сиром, горохове пюре (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).

2. Який має колір гороху (у 2 знач.); сірувато-жовтий із зеленим відтінком. Артилеристи вперше побачили зовсім близько сизі й горохові мундири ворогів (Кучер, Чорноморці, 1956, 39).