Тлумачний словник української мови
ГОЛОСУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135); - За мир голосуєм, бо миру Скрізь прагнуть народи землі (Ус., На.. берегах, 1951, 16).
2. перех. Обирати кого-небудь, вирішувати що-небудь поданням голосів. - Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди «одноголосно» проходить? (Головко, II, 1957, 40).