ГЛУХОТА, и, ж. Стан за знач. глухий 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв'язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах - глухоті, сліпоті й німоті.. - все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати - це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).