ГЕНІАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пушкін - геніальний російський поет, велика гордість і радість радянського народу (Вісник АН, 6, 1949, 68).

2. Властивий генію; творчо найдосконаліший. - Селекція - геніальне відкриття Мічуріна (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204); Жадобу творчості викликали у Мирного геніальні твори Т. Шевченка (Вісник АН, 5, 1949, 9).